"Марення"

Такі чарівні карі очі,

Я вперше бачу у житті.

Як янгол ти, дарунок ночі,

Щоб не лишавсь на самоті.

Волосся чорне, наче небо,

Коли немає ні зорі.

Стій! Не зникай! Прошу, не треба!

Без тебе тяжко в цій «дірі»!

На дворі ніч, ти повернулась,

Даруєш ніжність… я в раю?

На щічках ямочки…всміхнулась…

Здається, я тебе люблю…

І знов до мене ти приходиш….
Вуста солодкі, мов нектар, 
Жагучим поглядом заводиш, 
І сміх дзвінкий...як спів гітар. 

Я знову вдома: не тримають,

Вже лікарі тепер мене,

Знайомі радо всі вітають,

Що вижив кажуть – головне.

Байдуже все… одного хочу…

Цілунку твого на вустах,

Щоб ти приходила щоночі,

У хворобливих моїх снах…